Онлайн запис

Будь ласка, заповніть усі поля!

Ваше ім’я

Ваш номер телефону

Назва послуги

Бажана дата і час

Примітка

Ароматерапія

Ароматерапія — лікування ароматичними речовинами рослинного походження — відома людству понад 5 тис. років. З найдавніших часів були відомі і широко використовувалися ан­тисептичні, протимікробні, ранозагоювальні властивості материн­ки, подорожника, лаванди, чебрецю. Як протиотрути при різних інтоксикаціях, укусах змій, комах застосовувалися ефірні олії ро­машки, розмарину, лимона.

Ароматерапія діє відповідно до «холістичних» принципів: бу­дити і підсилювати життєву енергію і здатність пацієнта до само-зцілення. Ефірні олії діють, впливаючи як на тіло, так і на мозок, душу людини. Вони допомагають відчути дивовижну красу життя.

Вперше термін «ароматерапія» застосував французький хімік Рене-Моріс Гаттерфос у 1928 р.

Секрет виділення ніжних ароматних ефірних олій з рослинно­го матеріалу був відкритий ще у прадавні часи. Під час археоло­гічних розкопок у Месопотамії знайшли посудини для дистиляції саме такого віку. Єгиптяни широко використовували ефірні олії кедра, кориці, лимона, сосни, кропу, василька для релігійних об­рядів, бальзамування тіл померлих, лікування різних хвороб, а та­кож у косметичних цілях. На зорі розвитку таких древніх куль­тур, як китайська, індійська, вавилонська також практикувалося виділення ароматичних олій, особливо трояндової.

Греки і римляни здобули ці знання після завоювання Єгип­ту. Способи екстракції ефірних олій з рослин не один раз були втрачені і відкриті знову. Так, новий винахід методу гідродистиляції відбувся в Х-ХІ ст. в арабських країнах. Припускається, що його автором був великий арабський лікар і філософ Ібн Сі­на (Авіценна), який вперше одержав трояндову есенцію. Араби вчили європейців мистецтву екстракції ефірних олій в іспан­ських університетах, а самі знання про ефірні олії прийшли в Єв­ропу з учасниками хрестових походів.

Запах рослин зумовлений леткими ароматичними речовина­ми — ефірними оліями, що являють собою складні багатокомпо­нентні суміші. Наприклад, до складу м'ятної олії входять понад 100 органічних речовин, лавандової — близько 160, а трояндо­вої — більше 300.

Склад ефірних олій в рослин деяких видів коливається в про­цесі розвитку і залежить від умов вирощування, ґрунту, клімату, кількості сонячних днів у році, кількості опадів. Вважається, що кращу лавандову олію поставляють з гірських районів Франції, а найкоштовніші сорти лимонної та апельсинової олій виробляють на Сицилії.

Ефірні олії можуть накопичуватися в різних органах і ткани­нах рослин, наприклад, у м'яти й евкаліпта — в листі; у кмину, коріандру, фенхелю — в насінні; у цитрусових — у шкірці; у ко­риці — в корі; у кедра, сандалу, рожевого дерева — в деревині; у троянди, жасмину — у квітках; в імбиру — в коренях. Показовим є приклад гіркого апельсина: цедра містить ефірну олію гіркого апельсина (ефірна олія «кюрасао»), листя і дрібні плоди — пома­ранчеву ефірну олію, а квітки — ефірну олію неролі.

Більшість ефірних олій має пекучий смак; вони добре розчи­няються в органічних середовищах (ефір, спирт, слина) і нату­ральних продуктах (мед, молоко, вершки). Вони легші за воду, погано в ній розчиняються та утворюють на її поверхні тонку плівку при спробі розчинення.

Вартість ефірних олій визначається, з одного боку, їхньою якіс­тю і наявністю розчинника, з другого — цінністю і рідкістю ефіро­олійних рослин, а також процентним вмістом ефірної олії в рослині. Так, зі 100 кг евкаліптового листя одержують до 30 кг евкаліптової олії, аз 100 кг квіток гіркого апельсина — лише 50 г ефірної олії!

Одержання ефірних олій — дуже тонка процедура. Відомо кілька методів отримання дорогоцінної олії з рослинної сирови­ни. Гідродистиляція — це найдревніший метод, заснований на здатності водяної пари витягати з рослинної сировини найменші летючі крапельки ефірної олії. Для більшості ефірних олій цей метод кращий і сьогодні і вимагає вмілого підбору самого проце­су (температури, тиску, тривалості) для кожної конкретної росли­ни. Саме так одержують трояндову олію.

Для цитрусових кращим є метод холодного пресування. А для рослин деяких видів з низьким вмістом ефірних олій для екстрак­ції останніх використовують метод анфлеражу (екстракції жирами): сировину пресують через свинячий жир, вміщений між скляними пластинами. Причому в той самий об'єм жиру додають усе нові й нові порції сировини для максимального насичення жиру ефірною олією. Таким способом одержують ефірну олію з жасмину.

Порівняно новий метод — екстрагування ефірних олій орга­нічними розчинниками. Застосування олій, отриманих таким спо­собом, може давати алергічні реакції, тому що розчинники висо­котоксичні, а цілком відокремити їх від олій дуже складно.

Протягом останніх років широко використовується метод із застосуванням скрапленого вуглекислого газу, так званий кріоген­ний метод.

Усі без винятку ефірні олії багатофункціональні, оскільки во­ни багатокомпонентні, але у їх дії є ряд загальних тенденцій:

— ефірні олії мають бактерицидні, антисептичні і протиза­пальні властивості;

— вони позитивно впливають на нервову систему, ділячись на стимулятори, адаптогени, седативні олії;

— благотворно впливають на емоції та психічне здоров'я лю­дини;

— мають біоенергетичну цінність;

— мають виражені косметичні і дерматологічні властивості, активно відновлюючи і зберігаючи здоров'я та красу шкіри і во­лосся.